Хмари

"Зiбрались тi сумнi хмари з усiх усюдiв, i давно вже заступили нам ясне прозоре небо, i закутали в тiнь та мряку наш рiдний край. I хто розжене тi сумнi хмари?" - писав Iван Нечуй-Левицький понад 150 рокiв тому, вiдчуваючи тривогу за майбутнє України. Минуло пiвтора столiття, а цi слова все ще вiдлунюють у серцях."Хмари" - це повiсть про тих, хто шукає свiй шлях у мiнливому свiтi. Герої намагаються зберегти вiру й iдеали, помиляються, падають, але пiдiймаються знову. Автор майстерно змальовує життя української iнтелiгенцiї XIX столiття - з її сумнiвами, прагненнями й нескiнченними внутрiшнiми пошуками. Герої балансують мiж особистим щастям i вiдповiдальнiстю перед ближнiми, а їхнi iсторiї сповненi болю, любови й сподiвань."Хмари" запрошують зазирнути в душi тих, хто прагнув змiнити свiт, але через страхи й сумнiви не знав як.Та чи розвiються тi хмари над їхнiми серцями? I, можливо, пiсля найтемнiшої ночi таки зiйде сонце?